- подужати
- —————————————————————————————поду́жати 1дієслово доконаного видуперемогти; справитися з чим-небудь—————————————————————————————поду́жати 2дієслово доконаного видуодужатидіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
подужати
Смотреть что такое "подужати" в других словарях:
подужати — I див. подужувати. II аю, аєш і подужі/ти, і/ю, і/єш, док., діал. Одужати … Український тлумачний словник
справитися — справлятися 1) (з чим і без додатка успішно виконати якусь роботу, певні доручення, обов язки тощо), у[в]правитися, у[в]правлятися, у[в]поратися; у[в]винутися, у[в]виватися (з чим, біля коло чого й без додатка упоратися з роботою); осилити,… … Словник синонімів української мови
боротися — борю/ся, бо/решся, недок. 1) з ким і без додатка. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. || з ким. Воювати з ким небудь, битися проти когось. || з чим. Намагатися подолати, затамувати в собі яке небудь почуття, бажання … Український тлумачний словник
боротьба — и/, ж. 1) Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається подужати супротивника. || Битва, бій. || Вид спорту, єдиноборство. || перен. Зіткнення у свідомості людини протилежних думок, почуттів і т. ін. 2) Активне противенство, зіткнення між … Український тлумачний словник
подужання — I я, с. Дія за знач. подужати, подужувати 1). II я, с., діал. Одужання … Український тлумачний словник
подужіти — див. подужати II … Український тлумачний словник
посиліти — лію, лієш, док., перех., розм. Подужати, осилити що небудь. || Подолати, перебороти (якесь почуття) … Український тлумачний словник
боротьба — 1) (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), боріння; борюкання (зазв. про несерйозну, пустотливу боротьбу) 2) (діяльність, спрямована на подолання / знищення кого / чого н.), війна; наступ (активні дії проти кого /… … Словник синонімів української мови
засвоїти — засвоювати (що у процесі вивчення чого н., ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), освоїти, освоювати; опанувати, опановувати, оволодіти, оволодівати (чим), осягнути, осягти, осягати, поглинути, поглинати (глибоко,… … Словник синонімів української мови
накинутися — накидатися 1) (на кого зробити стрімкий і навальний напад на кого н., щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень тощо), кинутися, кидатися, напастися, нападатися; налетіти, налітати (навально й несподівано); наскочити, наскакувати (раптово,… … Словник синонімів української мови
